Аркаді Мартін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аркаді Мартін
Ім'я при народженніангл. AnnaLinden Weller
Народилася19 квітня 1985(1985-04-19)[1] (39 років)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[1]
Країна США
Національністьєвреї[2][3]
Місце проживанняБалтимор
Санта-Фе[1]
Діяльністьписьменниця, історикиня, письменниця наукової фантастики, містобудівниця, радниця, публіцистка
Сфера роботиісторія[4], урбанізм[4], counselingd[4], зміна клімату[4], видавнича справа[4], літературна діяльністьd[4] і література[4]
Alma materЧиказький університет[1], Університет Оксфорда[1] і Ратґерський університет[1]
Magnum opusПам'ять імперії[2][5][3] і Пустка під назвою мир[5]
Конфесіяюдаїзм[2][3]
У шлюбі зVivian Shawd[1]
Нагороди
Сайт: arkadymartine.net

АннаЛінден Веллер (англ. AnnaLinden Weller) більш відома під псевдонімом Аркаді Мартін (нар. 19 квітня 1985(19850419)[6]) — американська історикиня, містобудівниця та авторка науково-фантастичної літератури. Володарка премії «Г’юго» за найкращий роман.[6]

Життєпис

[ред. | ред. код]

Веллер народился і вирісла у Нью-Йорку.[6] Зараз проживає в Санта-Фе, штат Нью-Мексико, зі своєю дружиною, письменницею Вівіан Шоу.[6] Її батьки — класичні музиканти російсько-єврейського походження: мати — професор скрипки в Джульярдській школі, а батько грав в оркестрі Метрополітен-опери;[6] АннаЛінден описує себе як «асимільовану американську єврейку»[7][8] і зазначила, що в 1930-х євреї, які переїхали до Сполучених Штатів з Європи, «загалом грали класичну музику та водночас винаходили англомовну дисципліну наукової фантастики».[6] Веллер також є кліматичною активісткою.[8]

Академічна кар'єра

[ред. | ред. код]

У 2007 році Веллер отримала ступінь бакалавра з релігієзнавства в Чиказькому університеті, ступінь магістра класичних вірменських досліджень в Оксфордському університеті в 2013 році та ступінь доктора філософії з середньовічної візантійської, глобальної та порівняльної історії в Ратґерському університеті в 2014 році.[6] АннаЛінден була запрошеним доцентом історії в Університеті святого Фоми з 2014 по 2015 рр., а з 2015 по 2017 рр. – доктором в Упсальському університеті. Авторка праці з історії Візантії та середньовічної Вірменії.[9]

Творчість

[ред. | ред. код]

Під псевдонімом Аркаді Мартін, Веллер починає писати наукову фантастику з 2012 року.[6][10]

Пам'ять імперії

[ред. | ред. код]
Докладніше: Пам'ять імперії

Перший роман Мартін «Пам'ять імперії», опублікований у 2019 році, є початком її серії «Тейскалаан».[6] Події відбуваються в майбутньому, де імперія Тейскалаанлі керує більшою частиною людського життєвого простору та збирається поглинути Lsel, незалежну шахтарську станцію. Щоб запобігти цьому, до столиці імперії відправляють посла станції Lsel Махіта Дзмаре, яка опиняється втягненою в кризу спадкоємства імперії. Мартін розповіла, що ця книга багато в чому є вигаданою версією її постдокторського дослідження про візантійський імперіалізм на кордоні з Вірменією в 11 столітті, зокрема про анексію царства Ані.[7]

На сайті The Verge Ендрю Ліптак похвалив роман як «блискуче поєднання кіберпанку, космічної опери та політичного трилера», підкреслюючи характер Мартін та світобудову.[11] В виданні Locus Рассел Летсон високо оцінив у романі «захоплюючу, а часом і вибухову суміш інтриги й антропологічної уяви», а також почуття гумору.[12] Publishers Weekly та Kirkus Reviews дали роману зіркову рецензію, відзначивши легкість, з якою Мартін оживила світи своєї «розкішно створеної дипломатичної космічної опери»,[13] і порівняли роман Мартін із творами Енн Лекі та Юн Ха Лі.[14] «Пам'ять імперії» була номінована на премію Nebula Award 2019 за найкращий роман[15][16] і премію Locus 2020 за найкращий дебютний роман.[17][18] У 2020 році роман отримав премію Г’юго за найкращий роман[19][20] і потрапив до короткого списку премії Артура Кларка 2020 року.[21][22]

Пустка під назвою мир‎

[ред. | ред. код]
Докладніше: Пустка під назвою мир

Друга частина серії «Тейскалаан», Пустка під назвою мир, була вперше опублікована в 2021 році. Розгортається через кілька місяців після подій першої книги. Махіт повернувся на станцію Lsel, Три морські трави підвищуються, але нудяться на Тейскалаані, а новий імператор на троні. Три Морські Трави отримує підвищення, але нудится на Тейскалаані, а новий імператор вже посів на трон.[23] Книга була номінована на премію Nebula Award 2021 за найкращий роман,[24] премію Locus 2022 за найкращий науково-фантастичний роман,[25] премію Hugo 2022 за найкращий роман[26] і потрапила у довгий список премії BSFA за найкращий роман.[27]

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Серія Тейскалаан

[ред. | ред. код]
  1. Пам'ять імперії, Tor Books (2019) ISBN 9781250186430
  2. Пустка під назвою мир, Tor Books (2021) ISBN 9781250186461

Коротка художня проза

[ред. | ред. код]
  • "Lace Downstairs" (2012)
  • "Nothing Must Be Wasted" (2014)
  • "Adjuva" (2015)
  • "City of Salt" (2015)
  • "When the Fall Is All That's Left" (2015)
  • "How the God Auzh-Aravik Brought Order to the World Outside the World" (2016)
  • "'Contra Gravitatem (Vita Genevievis)'" (2016)
  • "All the Colors You Thought Were Kings" (2016)
  • "Ekphrasis" (2016)
  • "Ruin Marble" (2017)
  • "The Hydraulic Emperor" (2018)
  • "Object-Oriented" (2018)
  • "Just a Fire" (as by A. Martine) (2018)
  • "Faux Ami" (as by A. Martine) (2019)
  • "Labbatu Takes Command of the Flagship Heaven Dwells Within" (2019)
  • "Life and a Day" (as by A. Martine) (2019)
  • "A Desolation Called Peace" (excerpt) (2020)
  • "A Being Together Amongst Strangers" (2020)

Поезія

[ред. | ред. код]
  • "Хмарна стіна" (2014)
  • "Відмовтеся від звичайних інструментів" (2016)

Документальна література

[ред. | ред. код]
  • "Світ кожного постійно закінчується: примітки про те, як стати планувальником стійкості до клімату на межі антропоцену" (2019)

Рев'ю

[ред. | ред. код]
  • "Заповіт Хел Дункан" (2015)
  • "Репортаж з Planet Midnight Нало Гопкінсон" (2016)
  • "Джинн закохується та інші історії Махвеш Мурад і Джаред Шурін" (2017)
  • "Єдина нешкідлива велика річ Брук Боландер" (2018)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж https://locusmag.com/2020/01/arkady-martine-histories-of-power/
  2. ↑ а б в Strange Horizons // Strange Horizons / N. Harrison — 2019.
  3. ↑ а б в https://www.arkadymartine.net/blog/2020/8/1/the-speech-i-gave-at-the-2020-hugo-awards — Аркаді Мартін, 2020.
  4. ↑ а б в г д е ж Чеська національна авторитетна база даних
  5. ↑ а б Locus // Locus — Oakland: 2020. — ISSN 0047-4959
  6. ↑ а б в г д е ж и к Arkady Martine: Histories of Power. Locus. 20 січня 2020. Процитовано 21 січня 2020.
  7. ↑ а б Phin, Vanessa Rose (25 лютого 2019). An Interview with Arkady Martine. Strange Horizons (англ.). Процитовано 23 червня 2019.
  8. ↑ а б the speech I gave at the 2020 Hugo Awards. Arkady Martine. 1 серпня 2020. Архів оригіналу за 7 червня 2021. Процитовано 7 червня 2021.
  9. ↑ Weller, AnnaLinden. Curriculum Vitae. Uppsala University. Процитовано 23 червня 2019.
  10. ↑ Arkady Martine на сайті Internet Speculative Fiction Database (англ.)
  11. ↑ Liptak, Andrew (18 травня 2019). A Memory Called Empire is a brilliant blend of cyberpunk, space opera, and political thriller. The Verge. Процитовано 23 червня 2019.
  12. ↑ Russell, Letson (7 травня 2019). A Memory Called Empire by Arkady Martine. Locus. Процитовано 23 червня 2019.
  13. ↑ A Memory Called Empire. Publishers Weekly. 19 листопада 2018. Процитовано 23 червня 2019.
  14. ↑ A Memory Called Empire by Arkady Martine. Kirkus Reviews (англ.). 21 січня 2019. Процитовано 23 червня 2019.
  15. ↑ Announcing the 2019 Nebula Awards Finalists. Tor.com. 20 лютого 2020. Процитовано 20 лютого 2020.
  16. ↑ Fictions, © 2021 Science; America, Fantasy Writers of; SFWA®, Inc; Fiction, Nebula Awards® are registered trademarks of Science; America, Fantasy Writers of; SFWA, Inc Opinions expressed on this web site are not necessarily those of. 2019. The Nebula Awards® (амер.). Процитовано 17 червня 2022.
  17. ↑ Announcing the 2020 Locus Awards Finalists. Tor.com. 29 травня 2020. Процитовано 29 травня 2020.
  18. ↑ locusmag (27 червня 2020). 2020 Locus Awards Winners. Locus Online (амер.). Процитовано 17 червня 2022.
  19. ↑ Announcing the 2020 Hugo Award Winners. Tor.com. 31 липня 2020.
  20. ↑ 2020 Hugo Awards. The Hugo Awards (амер.). 7 квітня 2020. Процитовано 17 червня 2022.
  21. ↑ Serpell wins 2020 Arthur C Clarke Award for The Old Drift. Books+Publishing (en-AU) . 2 жовтня 2020. Процитовано 7 жовтня 2020.
  22. ↑ locusmag (18 червня 2020). 2020 Clarke Award Shortlist. Locus Online (амер.). Процитовано 17 червня 2022.
  23. ↑ Adrienne Martini and Russell Letson Review A Desolation Called Peace by Arkady Martine. Locus (амер.). 26 березня 2021. Процитовано 21 квітня 2021.
  24. ↑ Fictions, © 2021 Science; America, Fantasy Writers of; SFWA®, Inc; Fiction, Nebula Awards® are registered trademarks of Science; America, Fantasy Writers of; SFWA, Inc Opinions expressed on this web site are not necessarily those of. 2021. The Nebula Awards® (амер.). Процитовано 17 червня 2022.
  25. ↑ locusmag (10 травня 2022). 2022 Locus Awards Top Ten Finalists. Locus Online (амер.). Процитовано 17 червня 2022.
  26. ↑ 2022 Hugo Awards. The Hugo Awards (амер.). 7 квітня 2022. Процитовано 17 червня 2022.
  27. ↑ BSFA Awards Longlist. www.bsfa.co.uk. Архів оригіналу за 27 червня 2022. Процитовано 17 червня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Аркаді_Мартін